За порушення трудового законодавства та оплати праці передбачені дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, фінансова та кримінальна відповідальності.
При цьому, такі види відповідальності будуть застосовуватися незалежно один від одного.
Слід зазначити, що саме на підставі результатів перевірки фахівцями структурних підрозділів Держпраці України відповідальних осіб може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності, а саме підприємство — до фінансової відповідальності.
Наводимо приклади типових помилок, які виникають на підприємствах, та наслідки таких ситуацій.
Посадову особу, яка винна у порушенні трудового законодавства або оплати праці може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Згідно зі ст. 41 та ст. 147 КЗпП України, видів дисциплінарної відповідальності є два — догана або звільнення.
Також у таких випадках на посадових осіб підприємств поширюється й матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, при виконанні трудових обов’язків. Відповідно до частини першої ст. 147-1 КЗпП України право застосування дисциплінарного стягнення, а отже, і догани, надається тому органові, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника. На підприємстві право прийняття та звільнення працівників надається керівникові відповідно до статуту підприємства та укладеного з ним трудового договору (контракту). А це означає, що керівник підприємства завжди має право застосовувати дисциплінарне стягнення до будь-якого працівника цього підприємства, який вчинив дисциплінарний проступок. Працівника не можна притягнути до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, якщо:
- він діяв у стані крайньої необхідності;
- його дії віднесено до категорії нормального виробничо-господарського ризику, оскільки такі дії не є протиправними.
Але якщо внаслідок невиконання чи неналежного виконання працівником своїх трудових обов’язків підприємство втратило можливість одержати заплановані прибутки, то такого працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності за вчинення відповідних винних і неправомірних діянь, що призвели до такої матеріальної шкоди. Хоча до матеріальної відповідальності за цю шкоду його не можна притягнути відповідно до частини четвертої ст.130 КЗпП України. Отже, до керівників підприємства як найманих працівників дисциплінарну та матеріальну відповідальність має право застосовувати той орган, який відповідно до законодавства і статуту приймає керівника на роботу. Це може бути:
- міністерство чи інший орган, який здійснює управління державним або комунальним майном;
- власник приватного підприємства;
- збори учасників господарського товариства тощо.
Дисциплінарна відповідальність | ||
Порушення | Відповідальність | Підстава |
Порушення правил внутрішнього трудового розпорядку | Догана | Ст. 147, ст. 149 КЗпП |
Одноразове грубе порушення трудових обов’язків, вчинене:
· керівником підприємства або його заступником; · головним бухгалтером або його заступником |
Звільнення | П. 1 ст. 41 КЗпП |
Винні дії керівника підприємства, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати | Звільнення | П. 1 ст. 41 КЗпП |
Матеріальна відповідальність | ||
Невиплата з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у визначені строки | Організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку | Ст. 116, ст. 117 КЗпП |
Несвоєчасна виплата зарплати понад один місяць (з вини керівника підприємства), що призвела до виплати компенсації за порушення строків її виплати і за умови, що Держбюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством | Керівник підприємства відшкодовує завдану підприємству шкоду в сумі нарахованої компенсації та в сумі внесків, нарахованих «зверху» на суму такої компенсації | П. 9 ст. 134 КЗпП |
Незаконне звільнення або переведення працівника на іншу роботу, а також затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі | Службова особа відшкодовує завдану підприємству шкоду в сумі оплати працівнику часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи | Ст. 237 КЗпП |
До адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств, а також фізосіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, може бути притягнуто на підставі ст. 41 КпАП України. Адміністративна відповідальність накладається на підставі рішення суду на посадових осіб підприємства. Підставою для рішення суду є направлений в суд протокол постанови про накладання адміністративного штрафу, який виписує інспектор з органу Держпраці під час перевірки роботодавців.
Адміністративна відповідальність за наведені нижче правопорушення настає лише за умови, що характер цих порушень не тягне за собою кримінальної відповідальності. Тобто, якщо в діях відповідних посадових осіб нема ознак злочину.
Адміністративна відповідальність | ||
Порушення | Відповідальність | Підстава |
Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю | Штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподат-ковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (від 510 до 1700 грн). | П. 1, 2 ст. 41 КпАП |
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства | Штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн). У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн). | П. 3, 4 ст. 41 КпАП |
Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк | Штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн). | Ст. 41-1 КпАП |
Порушення чи невиконання колективного договору, угоди | Штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн). | Ст. 41-2 КпАП |
Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод | Штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн) | Ст. 41-3 КпАП |
Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами | Штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року | Ст. 200 КпАП |
Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних СГД, що діють на території України, фізособами — підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання | Штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн) | Ст. 204 КпАП |
Також до підприємств або фізосіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 КЗпП України у вигляді фінансової санкції (штрафу).
З 2 лютого 2020 р. набула чинності нова редакція ст. 265 КЗпП України, якою передбачено нові штрафи за порушення трудового законодавства для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Як правило, штраф нараховується за результатами перевірки органу Держпраці суб’єкта господарювання або роботодавця, якщо під час проведення такої перевірки встановлено ознаку порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Порядок № 823).
Втім, перевіряти офіційне працевлаштування фізосіб та виплату зарплати «в конвертах» (тобто, без сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ) наразі можуть й місцеві ради, а також податківці.
Слід звернути увагу, що ст. 265 КЗпП України не зазначено строків давності для притягнення суб’єктів господарювання до фінансової відповідальності. Проте притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції ст. 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування)
Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Але застосовувати зазначені нижче штрафи будуть не до усіх порушників.
З таблиці, наведеної нижче, видно, що замість двох штрафів – за неоформлених працівників/зарплату «в конвертах» та за недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам – до роботодавців-«єдинників» І-ІІІ групи застосовуватиметься попередження. А Порядок № 823 говорить, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі – акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю – припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
У разі виконання такого припису у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються. Це зазначено і в ст. 265 КЗпП.
Проте, штрафи за використання праці неоформлених працівників (маються на увазі порушення, передбачені абзацами другим та третім частини другої ст.265 КЗпП) вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування. Так говорить чинна редакція Порядку № 823.
А редакція ст. 265 КЗпП, яка діє з 02.02.2020 р., ще суворіша. Вона говорить, що одночасно з приписом застосовуються штрафи ще і за:
– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;
– порушення інших вимог законодавства про працю повторно протягом року з дня виявлення порушення.
Зверніть увагу і на те, що за так звані «інші» порушення трудового законодавства (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП України), зараз штрафують окремо за кожне виявлене під час перевірки порушення.
Фінансова відповідальність | ||
Порушення | Відповідальність | Підстава |
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) | 10 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. З січня 2021 р. розмір штрафу: 60 000 грн. Але для роботодавців-«єдинників» І-ІІІ груп – за перше порушення застосовується попередження. Вчинення таких порушень повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – 30 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. З січня 2021 р. розмір штрафу: 180 000 грн. |
Абз. 2 та 3 ч.2 ст.265 КЗпП |
Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві | ||
Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ | ||
Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі | 3 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. З січня 2021 р. розмір штрафу: 18 000 грн | Абз. 4 ч.2 ст.265 КЗпП |
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | 2 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. З січня 2021 р. розмір штрафу: 12 000 грн | Абз. 5 ч.2 ст.265 КЗпП |
Недотримання встановлених законом гарантій та пільг мобілізованим працівникам | 4 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. З січня 2021 р. розмір штрафу: 24 000 грн Але до роботодавців-«єдинників» І-ІІІ групи застосовуватиметься лише попередження. |
Абз. 6 ч.2. ст.265 КЗпП |
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | 3 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. З січня 2021 р. розмір штрафу: 18 000 грн | Абз. 7 ч.2 ст.265 КЗпП |
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин | 16 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. З січня 2021 р. розмір штрафу: 96 000 грн | Абз. 8 ч.2 ст.265 КЗпП |
Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абз. 2 — 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП | 1 розмір мінімальної зарплати за кожне таке порушення. З січня 2021 р. розмір штрафу: 6 000 грн. 2 розміри мінімальної зарплати (з січня 2021 році – 12 000 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення |
Абз. 9 та 10 ч.2 ст.265 КЗпП |
Розслідування кримінальної справи у загальному порядку проводять слідчі органи МВС (ч. 1 ст. 216 КПК України) на підставі звернення працівників про скоєння злочину посадових осіб або на підставі акту перевірки органу Держпраці. Рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності приймає суд.
Наведемо види кримінальної відповідальності за порушення трудового законодавства та питань оплати праці.
Кримінальна відповідальність | ||
Порушення | Відповідальність | Підстава |
Умисне перешкоджання законній діяльності профспілок | Виправні роботи на строк до двох років або позбавлення волі на строк до 3 років із позбавленням права обіймати посаду або займатися певною діяльністю на строк до 3 років | Ст. 170 КК |
Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю | Штраф від 2000 до 3000 нмдг (від 34000 до 51000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років | П. 1 ст. 172 КК |
Незаконне звільнення з роботи з особистих мотивів або інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки або матері, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда | Штраф від 3000 до 5000 нмдг (від 51000 до 85000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців | П. 2 ст. 172 КК |
Грубе порушення угоди про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою | Штраф до 50 нмдг (до 850 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років | П. 1 ст. 173 КК |
Грубе порушення угоди про працю шляхом обману або зловживання довірою, або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, вчинені щодо громадянина, з яким укладено договір про роботу за межами України | Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн) або обмеження волі на строк до 3 років | П. 2 ст. 173 КК |
Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій | Штраф до 50 нмдг (від 850 грн) або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років | Ст. 174 КК |
Безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один календарний місяць, вчинена умисно керівником підприємства чи приватним підприємцем | Штраф від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн) або виправні роботи на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років | П. 1 ст. 175 КК |
Безпідставна невиплата зарплати більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, якщо така невиплата стала наслідком нецільового використання коштів, призначених для цих цілей | Штраф від 1000 до 1500 нмдг (від 17000 до 25500 грн) або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років | П. 2 ст. 175 КК |