МЕТОДИКА
розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування
Загальна частина
1. Ця Методика визначає методологію та порядок обліку фактичних витрат, які здійснюють заклади охорони здоров’я у зв’язку з наданням послуг з медичного обслуговування (далі — медичні послуги) і які враховуються під час встановлення єдиних тарифів на медичні послуги, що надаються відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я за договорами про медичне обслуговування населення у межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення згідно із Законом України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” (далі — програма медичних гарантій).Методика спрямована на забезпечення стандартизації та уніфікації підходів до обліку витрат у закладах охорони здоров’я та встановлення базових принципів універсальної національної системи розрахунку вартості послуг з медичного обслуговування, фінансування яких забезпечується за рахунок бюджетних коштів у межах програми медичних гарантій.
- багато припущень;
- немає чіткого алгоритму розрахунку;
- відсутні вхідні (інформація про фінансово-господарську діяльність) та вихідні форми (калькуляція та інші);
- необхідне додаткове прийняття нормативно-правових актів, передбачених Методикою, які ще не прийняті.
Методика, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України, визначає тільки методологію та порядок обліку фактичних витрат, які здійснюють заклади охорони здоров’я у зв’язку з наданням послуг з медичного обслуговування, фінансування яких забезпечується за рахунок бюджетних коштів у межах програми медичних гарантій медичного обслуговування населення.
2. Методика є обов’язковою для застосування:
референтними закладами охорони здоров’я, дані аналізу витрат у яких використовуються для розрахунку єдиних тарифів на медичні послуги в межах програми медичних гарантій, — для обліку та аналізу фактичних витрат, пов’язаних з наданням зазначених послуг;
МОЗ — під час розроблення пропозицій щодо єдиних тарифів на медичні послуги в межах програми медичних гарантій
3. Як один з інструментів поліпшення внутрішнього управління витратами Методика може використовуватися також в інших, ніж зазначені у пункті 2, закладах охорони здоров’я, які надають медичні послуги в межах програми медичних гарантій.
В Методиці чітко визначено для кого вона є обов’язковою до застосування, це:
- Референтні заклади охорони здоров’я, дані аналізу витрат у яких використовуються для розрахунку єдиних тарифів на медичні послуги в межах програми медичних гарантій.
- МОЗ — під час розроблення пропозицій щодо єдиних тарифів на медичні послуги в межах програми медичних гарантій.
В методиці визначається, що для інших закладів охорони здоров’я вона необов’язкова і може бути використана, як один з інструментів поліпшення внутрішнього управління витратами, та не маючи чіткого алгоритму розрахунку, не може бути використана для розрахунку вартості медичних послуг, які не входять до програми медичних гарантій.
Закон України
Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення
(проект)
Розділ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) – програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України.
Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.
тариф – ставка, що визначає розмір повної оплати за передбачені програмою медичних гарантій медичні послуги та лікарські засоби;
Програма медичних гарантій чітко визначає перелік послуг, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України.
Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.
Медичним закладам необхідно запроваджувати платні медичні послуги, розраховуючи власну вартість послуг, які надаються, згідно з витратами даного медичного закладу, що відповідає Закону «Про ціни та ціноутворення». Тільки в такому випадку ця вартість буде економічно обґрунтованою.
Розділ ІІ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ МЕДИЧНИХ ГАРАНТІЙ
Стаття 10. Основні засади оплати медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій
Для всієї території України встановлюються єдині тарифи оплати медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів, розміри реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій.
Для всієї території України встановлюються єдині тарифи оплати медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів, розміри реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій.
3. Методика розрахунку тарифів і коригувальні коефіцієнти затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики.
4. Тарифи розробляються і затверджуються в порядку, передбаченому для програми медичних гарантій та є її невід’ємною частиною.
Єдині тарифи оплати медичних послуг встановлюються тільки на послуги, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій. Послуги, що не входять до програми медичних гарантій повинні бути економічно обґрунтованими, які розраховуються виходячи із власної собівартості та витрат, які несе медичний заклад на їх надання.
Розділ ІV
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
частину першу статті 2 Закону України “Про ціни і ціноутворення” викласти у такій редакції:
“1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”;
Держава відмовляється від гарантій, що надає закладам охорони здоров’я Закон України “Про ціни і ціноутворення”, передбачаючи, що єдині тарифи можуть бути економічно необґрунтованими для кожного закладу охорони здоров’я. Тому послуги, що не входять в програму медичних гарантій необхідно розраховувати виходячи із власної собівартості та витрат, які несе заклад охорони здоров’я на їх надання.
Закон України
«Про ціни і ціноутворення»
дає такі гарантії:
Стаття 12., п.2
«Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).»
Стаття 15. Гарантії, що надаються суб’єктам господарювання під час державного регулювання цін
1. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Стаття 15. Гарантії, що надаються суб’єктам господарювання під час державного регулювання цін
2. Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
Закону України «Про ціни та ціноутворення».
Закон України «Про ціни та ціноутворення» гарантує економічно обґрунтовані ціни (забезпечує відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації) та дає можливість зробити розрахунки, виходячи з власних витрат).
Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Встановленні ціни, що економічно необґрунтовані, можуть бути оскаржені в судовому порядку.
ВИСНОВОК
За Методикою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України, будуть розраховуватися референтні ціни для єдиних тарифів на послуги, що будуть надаватися в межах програми медичних гарантій. Ці послуги не підпадають під гарантії Закону України «Про ціни і ціноутворення», можуть бути економічно необґрунтованими. Всі інші послуги будуть платними, медичні заклади повинні розраховувати ціни на ці послуги, виходячи із власних витрат. Ціни на ці послуги повинні бути економічно обґрунтованими.
Розрахувати ціни на платні послуги за Методикою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України неможливо, тому що вона не має чіткого алгоритму розрахунку, відсутні вхідні та вихідні форми (калькуляція), необхідне додаткове прийняття нормативно-правових актів, передбачених Методикою, які ще не прийняті.
Відсутній чіткий перелік послуг з цінами у межах програми державних гарантій, який буде затверджуватися Кабінетом Міністрів напередодні кожного бюджетного року, а перший повноцінний пакет гарантованих медичних послуг підготують у 2020 році.